Ендоцервіцит

Час прочитання: 5 хв.
Обрати лікаря Гінеколога

Ендоцервіцит - це запальний процес розвивається в слизової оболонки каналу шийки матки (оболонки цервікального каналу)

Дане захворювання виявляється частіше у жінок репродуктивного віку, поява ендоцервіциту пов'язана з розвитком патологічного процесу який вражає слизову оболонку внутрішнього каналу шийки матки.

Причиною патології можуть бути:

  • Збудники, які проникають в організм;
  • Власна умовно-патогенна флора яка активно розмножується;
  • Інфікування специфічними і неспецифічними мікробними агентами репродуктивної системи жінки;

Наслідком ендоцервіциту може бути:

  • Поширення інфекції на матку, маткові труби і яєчники;
  • Перехід в хронічну форму запального захворювання органів малого таза, що може привести до спайкового процесу;
  • Часткове або повне порушення прохідності маткових труб, що підвищує ризик розвитку позаматкової вагітності;
  • Безпліддя;
  • У разі настання вагітності в слідстві зміни слизової порожнини матки, часто буває викидень на ранніх термінах.

Своєчасне виявлення і лікування ендоцервіциту дуже важливо для здоров'я жінки. Шийка матки грає роль природного бар'єру що не дозволяє інфекції проникати в порожнину матки. Цервікальний канал покритий шаром циліндричного епітелію до складу якого входять залози, що виробляють слиз володіє бактерицидними властивостями. У разі, якщо механізми захисту не спрацьовують мікроорганізми потрапляють в цервікальний канал поникают в залізисті клітини, викликають їх запалення і появу ендоцервіциту. В результаті інфекційного процесу клітини слизової оболонки посилено починають розмножуватися і в області цервікального каналу утворюється кісти, які закупорюють канал шийки матки.

Класифікація ендоцервіциту

Специфічний

Викликається статевими інфекціями трихомонади, гонорея, сифіліс і тд.

Неспецифічний

Викликається активним розмноженням умовно-патогенної флори, або іншими патогенними мікроорганізмами які не належать до венеричних інфекцій.

Розрізняють такі види ендоцервіциту:

  • Вогнищевий

Характеризується одиничними запальними ділянками слизової каналу шийки матки

  • Дифузний

Характеризується поширенням інфекції на всю слизову оболонку каналу шийки матки

  • Атрофічний

Характеризується наявністю атрофічних процесів, такий вид ендоцервіциту найчастіше буває у жінок в менопаузі або в постменопаузальному періоді

Перебіг захворювання

Ендоцервіцит може бути як гострим так і хронічним, причиною розвитку ендоцервіциту є активне розмноження патогенної, умовно-патогенної флори або проникнення специфічних інфекцій, що передаються статевим шляхом при наявності пошкоджень слизової шийки матки і зниження імунітету, провокуючими факторами є травми при оперативних втручаннях і пологах.

Травми можуть виникати в слідстві:

  • Лікувально-діагностичного вишкрібання порожнини матки;
  • Після хірургічних абортів;
  • При гістероскопії;
  • При введенні внутрішньоматкових спіралей;

Як провокуючи чинникі велике значення мають патологічні процеси в матці, яєчниках, маткових трубах і сечовивідних шляхах. Важливе значення має опущення матки і стінок піхви в результаті якого проникнення інфекції в канал шийки матки провокує появу ендоцервіциту, так само провокуючим фактором є недотримання норм гігієни, зміни в слизовій через зниження рівня гормону естрадіолу, що найчастіше буває в передменопаузальному та постменопаузальному періоді.

Провокуючим фактором є:

  • Переродження вагінальної мікрофлори в слідстві дисбіозу піхви, за рахунок чого знижується кількість лактобактерії і збільшується кількість умовно-патогенної флори;
  • Зниження імунітету;
  • Порушення при використанні засобів механічної контрацепції;
  • Роздратування каналу шийки матки через установки ВМЗ;
  • Доброякісні і недоброякісні новоутворення шийки матки.

Симптоми ендоцервіциту

Головною ознакою ендоцервіциту є зміна виділень (зміна кількості, якості, зовнішнього вигляду). У нормі виділення з піхви бувають прозорими і невеликими за обсягом, при ендоцервіциті вони стають рясними, каламутними, змінюють колір на жовтуватий, жовто-зелений або зелений (гнійний). З'являється неприємний запах, консистенція змінюється в залежності від виду інфекції яку викликав даний патологічний стан. За консистенцією виділення можуть бути рясними, рідкими або в'язкими. При гострому ендоцервіциті симптоми визначаються ступенем інтоксикації організму і виражаються погіршенням самопочуття, появою слабкості, ознобом, іноді може підвищуватися температура тіла. До симптомів хвороби додається больовий синдром вираженість якого залежить від поширеності запального процесу і ступеня ураження м'язового шару каналу шийки матки. Відсутність правильного лікування при хронічному перебігу хвороби призводить до змазування симптоматики, що ускладнює точну діагностику.

Діагностика ендоцервіциту

Діагноз ендоцервіцит ставиться лікарем-гінекологом в результаті огляду, виявлення скарг пацієнтки і подальшого комплексного обстеження. При огляді гінеколог звертає увагу на почервоніння шийки матки в області цервікального каналу, набряклість шийки матки, точкові крововиливи, нетипові виділення. Проводиться розширена кольпоскопія із застосуванням розчину оцтової кислоти і розчину люголя. Розширена кольпоскопія дозволяє визначити найбільш підходящу ділянку шийки матки для взяття біопсії з наступним гістологічним дослідженням. Береться аналіз на бактеріологічний посів для виявлення збудника і його чутливості до антибіотиків, проводиться ПЛР діагностика на захворювання що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Маски беруться з уретри, цервікального каналу, з піхви. Проводитися клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, обов'язково так само цитологічне дослідження шийки матки і цервікального канала.УЗД проводиться з метою виявлення патології, ознаками ендоцервіциту є деформація шийки матки, збільшення її в об'ємі, чітке визначення локалізації кіст.

Діагностика ендоцервіциту дозволяє визначити:

  • Вид мікроорганізмів що викликали патологічний процес;
  • Область поширення ендоцервіциту;
  • Характер запального процесу.

Лікування ендоцервіциту

Лікування ендоцервіциту проводиться лікарем на підставі даних діагностики, необхідно звернути увагу на те, що відновлення займає тривалий час, метою лікування є знищення патогенної флори і усунення запальних процесів репродуктивних органів, нормалізація гормонального фону, підвищення імунітету жіночого організму. Як при хронічній, так і при гострій формі ендоцервіциту призначають медикаментозне лікування. Вибір фармакологічної групи протизапальних препаратів обумовлений характером патогенної флори, для лікування хламідійної інфекції призначають макроліди та препарати тетрациклінового ряду (антибіотики). При інфікуванні грибками протигрибкові засоби. При лікуванні іноді використовують внутрішньом'язове введення препаратів або внутрішньовенне. Проти стафілококів і стрептококів використовують антибіотики пеніцилінового ряду, правильно обрана схема лікування ендоцервіциту допоможе домогтися позитивного результату. Місцеве лікування шприцевание піхви, вагінальні свічки, гелі, ванночки з лікарськими антисептичними препаратами. Для закріплення позитивного ефекту після закінчення курсу лікування, призначають фізіотерапію включає електрофорез, вплив лазером, ультразвуком і магнітотерапію.

Хірургічне втручання використовується для усунення кістозних утворень і застосовується в тих випадках, коли консервативна терапія не дає потрібного результату. Пластика і інші оперативні методи застосовуються при поєднанні ендоцервіциту з рубцевою деформацією шийки матки. Прогноз при лікуванні ендоцервіциту сприятливий навіть в гострому періоді, профілактика ендоцервіциту полягає в дотриманні особистої гігієни, упорядкована статеве життя і відмова від статевих контактів під час менструації.

Герман Иван Васильевич
3 відгука
Герман Иван Васильевич
Стаж 36 років
Бесплатно
Тестовая клиника
Тестовый врач
Стаж менее года
Бесплатно
Тестовая клиника